Жашківська громада знову схилила голови у глибокій скорботі. Місто провело в останню путь свого захисника, 35-річного Артема Валерійовича Алексанова, чиє життя обірвалося за обставин, які викликають багато питань у рідних та близьких. Смерть воїна стала болючою втратою для всієї громади.
Артем Алексанов зростав у Жашкові з дев’ятимісячного віку. Тут пройшло його дитинство та юність: навчання у міських школах №3 та №5, згодом — здобуття професії у ПТУ №38. Працьовитий та небайдужий, Артем встиг попрацювати на багатьох місцевих підприємствах, зокрема на цегельному та кінному заводах, а перед мобілізацією був частиною колективу КУ «Стадіон Центральний».
У Жашківській територіальній громаді зазначають: Артем був справжнім патріотом. Навіть до моменту призову він активно підтримував волонтерський рух, робив донати та всіляко допомагав українським військовим. Проте його власний шлях до війська виявився непростим. Як повідомляють представники громади, чоловіка мобілізували, попри наявні у нього серйозні проблеми зі здоров’ям, що стало справжнім ударом для його матері.
На службі Артем Валерійович був водієм евакуаційного відділення евакуаційного взводу евакуаційної роти. Він сумлінно виконував свій обов’язок, але доля розпорядилася інакше. 18 березня серце нашого земляка зупинилося у селі Симони, що на Житомирщині. Йому було лише 35 років.
Жашківська.online висловлює щирі співчуття рідним та близьким Артема Алексанова. Пам’ять про захисника, який віддав своє життя за Україну, назавжди залишиться в наших серцях. Герої не вмирають, вони продовжують жити у нашій вдячності та світлій пам’яті про їхній подвиг.
